Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє,Сидить козак на могилі та й вітра питає:
"Скажи, вітре, скажи буйний, де козацька доля?Де фортуна, де надія, де слава і воля?"
Його вітер обвиває: "Знаю я, ой, знаю:Твоя слава козацькая в далекому краю.
Твоя доля козацькая поміж ворогами".Ой, сів козак та й заплакав гіркими сльозами.
Blows the wind, blows the storm, the oak bending,Beside a grave there sits a Kozak asking of the wind:
"Tell me oh wind, tell me oh storm, where is the Kozak glory?Where is fortune, where is hope, where's the glory and the freedom?"
To him the wind blows and replies:" I know, Oh I know:Your glory, the glory of the kozak's in a foreign land.
Your Kozak fate, your fate is left among your enemies."Oh sat down the Kozak, sat down, and cried out bitter tears.
Blows the wind, blows the storm, the oak bending,Beside a grave there sits a Kozak asking of the wind: