Віють вітри, віють буйні
Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє,Сидить козак на могилі та й вітра питає:
"Скажи, вітре, скажи буйний, де козацька доля?Де фортуна, де надія, де слава і воля?"
Його вітер обвиває: "Знаю я, ой, знаю:Твоя слава козацькая в далекому краю.
Твоя доля козацькая поміж ворогами".Ой, сів козак та й заплакав гіркими сльозами.