Linkin Park "Waiting For The End" Слова пісні

Waiting For The End

This is not the endThis is not the beginning,Just a voice like a riotRocking every revisionBut you listen to the toneAnd the violent rhythmThough the words sound steadySomething empty's within 'em

We say -- Yeah!With fists flying up in the airLike we're holding onto somethingThat's invisible there,'Cause we're living at the mercy ofThe pain and the fearUntil we dead it, forget it,Let it all disappear.

Waiting for the end to comeWishing I had strength to standThis is not what I had plannedIt's out of my control....

Flying at the speed of lightThoughts were spinning in my headSo many things were left unsaidIt's hard to let you go...

(Oh!) I know what it takes to move on,I know how it feels to lie,All I wanna doIs trade this life for something newHolding on to what I haven't got

Sitting in an empty roomTrying to forget the pastThis was never meant to last,I wish it wasn't so...

(Oh!) I know what it takes to move on,I know how it feels to lie,All I wanna doIs trade this life for something newHolding on to what I haven't got

What was left when that fire was gone?I thought it felt right but that right was wrongAll caught up in the eye of the stormAnd trying to figure out what it's like moving onAnd I don't even know what kind of things I've saidMy mouth kept moving and my mind went deadSo, picking up the pieces, now where to begin?The hardest part of ending is starting again!!!

All I wanna doIs trade this life for something newHolding on to what i haven't got...

This is not the endThis is not the beginning,Just a voice like a riotRocking every revisionBut you listen to the toneAnd the violet rhythmThough the words sound steadySomething empty's within 'em(Holding on to what i haven't got)

We say -- Yeah!With fists flying up in the airLike we're holding onto somethingThat's invisible there,'Cause we're living at the mercy ofThe pain and the fearUntil we dead it, forget it, let it all disappear(Holding on to what i haven't got!)

В очікуванні кінця

[Вступний куплет:]Це ще не кінець, але вже й не початок,Це тільки голос, неначе заклинатель до бунту, рве черговий концертний порядок.Ти вслуховуєшся в тон, сплетений у пекельній ритміці,І хоча слова лунають чітко, сенс їхній ти чомусь піддаєш критиці.Ми вигукуємо “ТАК!”, піднявши руки вгору, міцно стиснуті в кулак,Неначе ми стоїмо тут, за щось незбагненне і важливе нам так,Адже у милостині страху і болі живемо ми усі,Аж доки не знищимо, забудемо, змусимо зникнути усе з лиця землі.Так!

[І куплет:]В очікуванні кінця,Я сподіваюсь, що у мене не забракне сил достояти.Я ніколи й не думав цього планувати,Я не в силі це приручить.

Кружляючи зі швидкістю світла,Думки мчать в моїй голові.Скількох слів, я ще не встиг сказати у житті,Так важко тебе відпустить.

[Приспів:]Я знаю, яких сил потрібно, щоб жити далі,Я знаю, як почуваєшся, коли починаєш брехати,Я лише хочу це життя обміняти на щось геть нове,Стояти за те, чого ніколи не мав можливості мати.

[ІІ куплет:]Сиджу у пустій кімнаті,Намагаюсь забути минуле.Я ж не знав, що так буде,Якби ж то усе було не так.

[Приспів:]Я знаю, яких сил потрібно, щоб жити далі,Я знаю, як почуваєшся, коли починаєш брехати,Я лише хочу це життя обміняти на щось геть нове,Стояти за те, чого ніколи не мав можливості мати.

[Перехідний куплет:]Що ж зосталось, коли від вогню світ став вільним?Я думав, що чиню вірно, та вірне стало невірним.Я прочитав це в очах шторму,А тепер шукаю змогу, як знову стати на життєву дорогу.Я й гадки не маю, яких речей тоді наговорив,Рот мовляв, хоч мозок вже й не жив,Тому зараз збираю докупи уламки, так з чого ж почати?Найважча частина будь-якого кінця – все розпочати спочатку!