Де льони-довгуни вилягалиІ гордо вставали,Рахували сини,Скільки літ їм зозулі кували.
Приспів:
А льон цвіте синьо-синьо,А мати жде додому сина.
Голубіли льониТа здригнулось від грому Полісся,По дорогах війниСиньоокі сини розійшлися.
Приспів.
Почорніли льони,Не здавались в полон золотими,Полягали синиІ вставали із пломеню-диму.
Приспів.
Знов розквітли льониУ Поліськім краю голубому.Повертались сини,Як герої до рідного дому.
Where the flaxen - stems have fallenAnd proudly have stood up,They had counted all their sons,How many years the beatles gnawed at them.
Chorus:
And the flax does bloom oh blue - so blue,A mother awaits for her son homeward.
Glistened blue the flaxAnd shuttered from thunder the Polissya,On the roads of warThe blue eyed sons all have now scattered.
Chorus:
Blacked now is the flax,Not surrendering in golden captivity,Fallen had the sonsAnd they rose from a firery plume of smoke.
Chorus:
Again the flax is in bloomIn the lands of Polissa so blue.The sons have now returned,As heros to their native home.