Двое
Двое жили-поживали в городе одном –Он не знал о ней вначале, и она о нём.Но свершилось как-то чудо тёплым майским днём –С той поры их люди всюду видели вдвоём.Если б встретились невзгоды, он без лишних словЗа неё в огонь и в воду был пойти готов.Жить не мог без друга каждый – даже полчаса.Но представьте, что однажды грянула гроза!Это всё происходило в городском саду:– Ты придешь? – она спросила.– Нет, я не приду!– Как же так, ведь мы с тобоюСтроить дом хотим!Он в ответ сказал: «ПостроишьС кем-нибудь другим».Он ушел, не попрощавшись,Он спокойно спит,А она, одна оставшись,Плакала навзрыд...Но винить во всём кого-то,Право, ни к чему –Было ей четыре года,Было пять ему...
Dvoye (Двое)
Двое жылі-пажывалі ў горадзе адным --Пра яе (...ён) не знаў спачатку, i яна -- аб iм.Але, нéяк цуд адбыўся цёплым днём вясны --З той пары іх людзі ўсюды бачылі ўдваіх.
А сустрэліся б нягоды, ён без лішніх слоўЗа яе ў агонь, ў ваду -- ён -- быў пайсці гатовы.Не маглi жыць паасобку -- паўгадзіны нават.А(-ле) ўявіце, што аднойчы гром грымнуў навалай!
Адбывалася ўсё гэта ў садзе гарадскім:-- Прыйдзеш ты? -- яна спытала.-- Не, я не прыйду!-- Як жа так, мы ж дом з табоюХочам будаваць!Ён ў адказ сказаў: «ЗбудуешЗ іншым з кім сама».
Ён пайшоў, не развітаўшыс,Ён спакойна спіць,А яна, адна застаўшыс,Плакала наўзрыд...Вінаваціць цi кагосьці,Праўда, а чаму (а нашто)?Ёй было чатыры года --,Пяць было яму (Пяць яму было)...
Two
Two was living happily in one town -He did not know about her at first, and neither she did of him.But a miracle happened somehow warm May afternoon -Since then, people have been seeing them as couple everywhere.If dangerous happen, he without wordsWas ready to go through thick and thin for her.They could not imagine even a single hour without each other.But imagine that one day came the storm!It all happened in a city garden:- Will you come? - She asked.- No, I'm not coming!- How so, tell me, aren't we togetherPromised to build a house!He said in response: "go build itWith someone else. "He left without saying goodbye,He sleeps peacefully,And she was left alone,Cried bitterly ...But blaming someoneisn't making any sense -She was four years old,He was five ...
dvoje
Dvoje su živeli-поживали u gradu jednomOn o njoj u početku nije znao,i ona o njemuAli se desilo nekako čudo toplim majskim danomOd tog momenta su njih ljudi stalno viđali zajednoAko bi se desile nedaće,on bez suvišnih rečibi u vatru i vodu otišao za njomŽiveti jedno bez drugog nisu mogli čak ni pola sataAli zamislite , da je jednom izbila oluja!To se sve dešavalo u gradskom parku:-Hoćeš li doči ? pitala je ona-ne ja neću doći- kako to, mi sa tobomhoćemo da izgradimo kuću!On joj je odgovorio" izgradićešsa nekom drugim"On je otišao,ne oprostivši seOn mirno spavaA ona,ostavši samaje plakala gorko...Ali kriviti u svemu nekogpravo, ни к чему* ni ka čemu(nema potrebe )Njoj je bilo četiri godinenjemu je bilo pet...
Двоє
Двоє жили собi в місті одному -Він не знав про неї спочатку, і вона про нього.Але сталось якось диво теплого травневого дня -З тієї пори їх люди усюди бачили вдвох.Якщо б зустрілися негаразди, він без зайвих слівЗа неї у вогонь і в воду був піти готовий.Жити не могли одне без одного - навіть нi півгодини.Але уявіть, що одного разу прогуркотiла гроза!Це все відбувалося в міському саду:- Ти прийдеш? - Вона запитала.- Ні, я не прийду!- Як же так, адже ми з тобоюБудувати будинок хочемо!Він у відповідь сказав: «ПобудуєшЗ ким-небудь іншим».Він пішов, не попрощавшись,Він спокійно спить,А вона, одна залишившись,Плакала навзрид ...Але звинувачувати в усьому когось,Право, ні до чого -Було їй чотири роки,Було п'ять йому ...