Ночной разговор
Зимний город заснул уже,В синем сумраке лишь одноНа 12-ом этаже не погасло твоё окно.Я вхожу в автомат ночной.Этот свет – как тревожный взгляд...Набираю номер я твой,И сигналы к тебе летят...А вокруг – ни машин, ни шагов –Только ветер и снег...В самом центре Москвы не заснул человек...
Голос в трубке слегка дрожит,Я волненье твоё ловлю:Что с тобой случилось, скажи?Отвечаешь ты мне – люблю...Я молчу, я готов обнятьДаже дом у Москва-реки,Повтори мне это опять!Только в трубке гудки, гудки...А вокруг – ни машин, ни шагов –Только ветер и снег...В самом центре Москвы не заснул человек...
А рассвет наступил уже,В раннем сумраке лишь одноНа 12-ом этаже всё не гаснет твоё окно...Ухожу я под взгляды звёзд:Мне не спать уже всё равно!Сберегу от бурь и от грозДом, в котором твоё окно!А вокруг – ни машин, ни шагов –Только ветер и снег...В самом центре Москвы не заснул человек...
Разговор посред нощ
Зимният град вече спи,в синия здрач само едно нещо блести,на 12-ти етаж, все още не си си легнал ти.Настройвам се за нощта.Като израз на тревога е твоята светлина.....На теб звъня,и секундите до свързване броя....А на вън - няма коли, няма следи,само сняг, а вятърът фучи.В самият център на Москва, само един човек не спи....
Гласът ти, от другата страна, леко трепна,долових загрижеността ти и ти шепнах:"Какво ти се е случило, кажи?""Влюбен съм!", отговори ти.Замлъкнах, готова да прегърнадори цялата къща, и от щастие да я преобърна.И казах: "Повтори!",но не отговори ти.А на вън - няма коли, няма следи,само сняг, а вятърът фучи.В самият център на Москва, само един човек не спи....
Сега зората бавно към Москва върви,в утринния сумрак само едно нещо блести,на 12-ти етаж, все още не си си легнал ти.Вървя под небето все още покрито със звезди,така или иначе не ми се спи.Ще пазя от гръмотевици и буритвоят дом, твоите простори!А на вън - няма коли, няма следи,само сняг, а вятърът фучи.В самият център на Москва, само един човек не спи....
Naktinis pašnekesys
Žiemos miestas užmigo jau,Mėlynoj prieblandoj tik vienas,Tavo langas neužgeso, 12-am aukšte.Užeinu į naktinę taksofono būdelę.Ta šviesa, kaip pavojingas žvilgsnis...Renku numerį aš tavo,Ir signalai skrenda pas tave...O aplink - nei mašinos, nei žingsnio -Tik vėjas ir sniegas...Pačiam centre Maskvos neužmigo žmogus...
Balsas ragelyje lengvai dreba,Aš susijaudinimą tavo gaudau:Kas tau atsitiko, pasakyk?Atsakai tu man - myliu...Aš tyliu, aš pasiruošus apkabintiNetgi namą prie Maskvos upės,Pakartok man tai darkart!Tik ragelis pypsi, pypsi...O aplink - nei mašinos, nei žingsnio -Tik vėjas ir sniegas...Pačiam centre Maskvos neužmigo žmogus...
O jau išaušo rytas,Ankstyvam mėly tik vienas,Negesta tavo langas 12-am aukšte...Išeinu aš po žvaigždžių žvilgsniais:Vis tiek nebemiegosiu!Apginsiu nuo audrų ir nuo griausmųNamą, kuriame tavo langas!O aplink - nei mašinos, nei žingsnio -Tik vėjas ir sniegas...Pačiam centre Maskvos neužmigo žmogus...
Нічна розмова
Зимній город заснув вже,В синьому сутінку лиш однеНа 12-ому поверсі не погасло твоє вікно.Я входжу в автомат нічний.Цей світ - як стривожений погляд...Набираю номер я твій,І сигнали до тебе летять...А навколо - ні машин, ні кроків -Тільки вітер і сніг...В самому центрі Москви не заснув чоловік...
Голос в трубці злегка тремтить,Я хвилювання твоє ловлю:Що з тобою трапилось, скажи?Відповідаєш ти мені - люблю...Я мовчу, я готовий обійнятиНавіть дім у Москва-ріки,Повтори мені це знову!Тільки в трубці гудки, гудки...А навколо - ні машин, ні кроків -Тільки вітер і сніг...В самому центрі Москви не заснув чоловік...
А світанок настав вже,В ранньому сутінку лиш однеНа 12-ому поверсі все не гасне твоє вікно...Йду я під погляди зірок:Мені не спати вже все рівно!Збережу від бур і від грозДім, в якому твоє вікно!А навколо - ні машин, ні кроків -Тільки вітер і сніг...В самому центрі Москви не заснув чоловік...