Тихо над річкою, ніченька темная,Спить зачарований лісНіжно шепоче він казку таємнуюСумно зітха верболізНіжно шепоче він казку таємнуюСумно зітха верболіз
Нічка розсипала зорі злотистіїОсь вони в річці на дніПлачуть берези по той бік сріблястіїСтогне хтось тяжко вві сніПлачуть берези по той бік сріблястіїСтогне хтось тяжко вві сні
То йому мариться доля щасливаяВ хвилях бурхливих життяМоже озвалося щастя зрадливеєПлаче, шука вороттяМоже озвалося щастя зрадливеєПлаче, шука вороття
Silent, by the river in, the night, that is so dark,sleeps the enchanted woods.Quiet-ly whispering, a tale, mysterious,willows so sadly there sighing.Quiet-ly whispering a tale mysterious,willows so sadly there sighing.
The night, has scat-tered, the golden stars there above,Here, in the river below.Weeping are the sil-very birches there on that side.Someone there sighing - does dream.Weeping are the sil-very birches there on that side.Someone there sighing - does dream.
For him-, fortune is, fleeting, unreachable,in tempest waves- of life.Fortune, revealed itself, maybe, as unfaithful,We-eping, he seeks it's return.Fortune revealed itsef maybe as unfaithful ,We-eping, he seeks it's return.