Тихо над річкою, ніченька темная,Спить зачарований лісНіжно шепоче він казку таємнуюСумно зітха верболізНіжно шепоче він казку таємнуюСумно зітха верболіз
Нічка розсипала зорі злотистіїОсь вони в річці на дніПлачуть берези по той бік сріблястіїСтогне хтось тяжко вві сніПлачуть берези по той бік сріблястіїСтогне хтось тяжко вві сні
То йому мариться доля щасливаяВ хвилях бурхливих життяМоже озвалося щастя зрадливеєПлаче, шука вороттяМоже озвалося щастя зрадливеєПлаче, шука вороття
Cisza już nad rzeką, nastała noc ciemna,Śpi zaczarowany bórI cicho szepce tę bajkę tajemnąWzdycha wierzb płaczących chórI cicho szepce tę bajkę tajemnąWzdycha wierzb płaczących chór
Noc rozsypała gwiazdy złocisteWidać je w rzece na dnieA tu płaczą brzozy srebrzysteJęczy ktoś ciężko we śnieA tu płaczą brzozy srebrzysteJęczy ktoś ciężko we śnie
To jemu się marzy dola szczęśliwaW burzliwych momentach żywotuMoże to właśnie szczęście zdradliwePłacze i szuka powrotuMoże to właśnie szczęście zdradliwePłacze i szuka powrotu