Не думалось ніколи,Щоб цей наш жарт малийЗумів знайти в любовиСвій вислів чарівний,
І полюбились так дужеНаші серця,А що вони кохають,На це вже ради нема.
Було не тужити,Було не кохати,Було не казати"Навіки, на все",
Тепер вже запізноВід чарів тікати,Бо серце твоє вжеСпокою не знайде.
I would have never thought,That this our little jokeWould know to find in love it's wayTo it's own charmed expression,
And so fell in loveOur dear hearts so greatly,And what is it that they do love,For this there is no counsel.
We should not haved grieved,We should not have loved so,We should not have said"Forever, to all ,"
Now it's all too lateTo run from the enchantments,For your heart alreadyWill find no peace.