Ой, зійшла зоря вечеровая,Над Почаївом стала,Виступало турецькеє військо,Як та чорна хмара.
Турки з татарами брами облягали,Манастир звоювали,Мати Божа ПочаївськаяБуде нас рятувати.
Отець Заліло з келії вийшов,Та слізьми умліває:"Ой, рятуй, рятуй, Божая Мати,Манастир загибає".
Ой, вийшла, вийшла, Божая Мати,На хресті вона стала,Кулі вертала, турків вбивала,Манастир врятувала.
А ми люди всі, христіяни,До Бога всі вдаряймо,Матері Божій, ПочаївськійПоклін всі віддаймо!
Oh, the evening star has now arisenOver Pochaiv it stood,The Turkish army marched in, ready for battleLike a dark black cloud.
The Turks with Tatars had besiege the gates,The Monastery to conquer,The Mother of God there of PochaevShe will rescue us.
Father Zalalo from his cell came out,And with tears does cry out:"Oh, save, save us, Mother of God,The monastery does flounder ".
Oh, came out, came out, the Mother of GodThere upon the cross she had stood,The bullets she repelled killing the Turks,She has saved the monastery.
And we the people, all Christians,To God all turn in relianceTo the Pochaev Mother of GodLet's all bow down in honor!