Гуцулко Ксеню
Темна нічка гори вкрила,Полонину всю залила,А в ній постать сніжно-біла, –Гуцул Ксеню в ній пізнав.Він дивився в очі сині,Тихо спершись на соснині,І слова ніжні любовіВін до неї промовляв:
Гуцулко Ксеню,Я тобі на трембітіЛиш одній в цілім світіРозкажу про любов.Душа страждає,Звук трембіти лунає,А що серце кохає,Бо гаряче, мов жар.
Вже пройшло гаряче літо,Гуцул іншу любив скрито,А гуцулку чорнобривуВін в останню ніч прощав.В Черемоші грали хвилі,Сумували очі сині,Тільки вітер на сосниніСумно пісню вигравав:
Гуцулко Ксеню,Я тобі на трембітіЛиш одній в цілім світіРозкажу про любов.Душа страждає,Звук трембіти лунає,А що серце кохає,Бо гаряче, мов жар..