В неділю рано, до сходу сонця
В неділю рано, до сходу сонцяТри царі ідуть,Ой, несуть вони аж три корони,Пред Богом кладуть.
А Йосип і МаріяДари приймають,Через Русалим аж до ЄгиптаЗ дитям тікають.
Ішли вони через поле,Хлоп пшеницю сіє.- Ой, сій же, сій же, хлопче, пшеницю,Завтра будеш жать.
Буде їхать Ірод проклятийНа сивім коні.Буде питати мечем вогненим,То ти не скажи.
Ніч минула, день настав,Хлоп пшеницю жне.Ой їде-їде Ірод проклятийНа сивім коні.
- Помагай же тобі, хлопче,В полі робочий.Чи ти не бачив одної жіниЗ дитям їдучи?
- Бачив, пане, бачив, царю,Як пшеницю сіяв.- Бодай же тобі кат голову зняв,Чом ти не сказав?
Зима минула, літо настало,Хлоп пшеницю жне.Вертаймось, браття, вертаймось разом,Бо й не доженем.