Balada pro mal'vi (Балада про мальви)
Заснули мальви бiля хати,Iх мiсяць вийшов колихати.I тiльки мати не засне,Мати не засне,Жде вона мене.
О, мамо рiдна, ти мене не жди,Менi в наш дiм нiколи не прийти.З мойого серця мальва проросла,I кров'ю зацвiла.
Не плач же, мамо, ти ж бо не однаБогато мальв насiяла вiйна.Вони шепочуть для тебе восени:"Засни, засни, засни, засни..."
У матерiв є любi дiти,А у моєї - тiльки квiти.Самотнi мальви (квiти) пiд вiкном,Мальви (квiти) пiд вікномЗаснули вже давно.
Як зiйде сонце - вийди на порiг,I люди вклоняться тобi до нiг.Пройдися полем - мальви буйних лукТоркнуться твоїх рук.
Життя, як пiсня, що не вiдзвенить,Я в мальвi знов для тебе буду жить,Якщо ж я ласку не встигла принести –Прости, прости, прости, прости...