Стоїть дівча над бистрою водою
Стоїть дівча над бистрою водоюІ так тихенько пісню гомонить:"Бистра вода, візьми мене з собою,Бо я не можу більш на світі жить".
Бистра вода її відповідаєА буйний вітер з тиха шелеститьЙого нема і більш його не будеТой найвірніший що тебе любив
Ти приходив до мене опівночі,Саме тоді, коли я міцно сплю,І цілував заплаканії очі,І говорив: "Не плач, мила, візьму".
"Скажи, нащо тебе я полюбила,Скажи, нащо повірила тобі.Якби не ти, сумна я б не ходила,І день і ніч не плакала б в журбі.
Без тебе я, як цвіт без сонця, в'яну,Без тебе, ох, як тяжко в світі жить.Скажи, о, де я чарів цих дістану,Щоби тебе забуть і розлюбить".