Місяць на небі, зіроньки сяють,Тихо по морю човен пливе.В човні дівчина пісню співає,А козак чує - серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,Все про кохання, все про любовЯк ми любились та й розійшлися,Тепер зійшлися навіки знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,Темні, як нічка, ясні, як день!Ви ж мене очі плакать навчилиДе ж ви навчились зводить людей?
La luna está en el cielo, brillan las estrellas,En el mar una lancha en el silencio se mece,En aquella lancha canta una doncella,El cosaco oye y su corazón se estremece.
Aquella canción buena, canción querida,Siempre sobre el amor, siempre sobre el amor,Sobre como amamos y nos despedimosY ahora nos unimos de nuevo tú y yo.
¡Ay, ojos, ojos, ojos de una muchacha,Oscuros como la noche, claros como el día naciente!Estos ojos me enseñaron llorar…¿Díganme, dónde aprendieron atormentar a la gente?