Місяць на небі, зіроньки сяють,Тихо по морю човен пливе.В човні дівчина пісню співає,А козак чує - серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,Все про кохання, все про любовЯк ми любились та й розійшлися,Тепер зійшлися навіки знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,Темні, як нічка, ясні, як день!Ви ж мене очі плакать навчилиДе ж ви навчились зводить людей?
Księżyc jest na niebie, świecą gwiazdy,po morzu cicho płynie łódź.W łodzi dziewczyna śpiewa pieśń,a kozak ją słyszy i zamiera mu serce.
To piękna pieśń, to czuła pieśń,cała o kochaniu, cała o miłości,o tym, jak się kochaliśmy i rozstaliśmy,a teraz zeszliśmy się znów na wieki.
Oj, oczy, oczy, oczy dziewczyny,ciemne jak noc, jasne jak dzień!Wy mnie, oczy, nauczyłyście płakać;gdzież się nauczyłyście zwodzić ludzi?