Mne Nravitsa ( Мне нравится…)
Мне нравится, что вы больны не мной,Мне нравится, что я больна не вами,Что никогда тяжелый шар земнойНе уплывет под нашими ногами.Мне нравится, что можно быть смешной -Распущенной - и не играть словами,И не краснеть удушливой волной,Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится еще, что вы при мнеСпокойно обнимаете другую,Не прочите мне в адовом огнеГореть за то, что я не вас целую.Что имя нежное мое, мой нежный, неУпоминаете ни днем, ни ночью - всуе...Что никогда в церковной тишинеНе пропоют над нами: аллилуйя!
Спасибо вам и сердцем и рукойЗа то, что вы меня - не зная сами! -Так любите: за мой ночной покой,За редкость встреч закатными часами,За наши не-гулянья под луной.За солнце не у нас над головами, -За то, что вы больны - увы! - не мной,За то, что я больна - увы! - не вами!
Mnye nravitsa (Мне падабаецца)
Мне падабаецца, што Вы хворыя не мной,Мне падабаецца, што я хворая не Вамі,Што ніколі цяжкі шар зямныНе паплыве пад нашымі нагамі.Мне падабаецца, што можна быць смешнай –Распушчанай – і не граць словамі,І не чырванець задушлівай хваляй,Злёгку дакрануўшыся рукавамі.
Мне падабаецца яшчэ, што Вы пры мнеСпакойна абдымаеце іншую,Не прадказваеце мне ў пякельным агніГарэць за тое, што я не Вас цалую.Што імя прыемнае маё, мой пяшчотны, неЗгадваеце ні ўдзень, ні ўночы – дарэмна...Што ніколі ў царкоўнай цішыніНе праспяваюць над намі : «Алілуя!».
Дзякуй Вам і сэрцам, і рукойЗа тое, што Вы мяне – не ведаючы самі! –Так любіце: за мой начны спакой,За рэдкасць сустрэч вячэрнiмi гадзінамі,За нашы не-гулянні пад месяцам.За сонца не ў нас над галовамі, –За тое, што вы хворыя – на жаль! – Не мной,За тое, што я хворая – на жаль! – Не Вамі!
meni se sviđa...
meni se sviđa da niste bolesni mnome,meni se sviđa to što ja nisam bolesna vamaDa nikad teška zemljina kuglaneće otploviti pod našim nogama.Meni se sviđa to što mogu da budem smešna-raspuštenom- i ne igrati rečima.I ne crveniti se gušećim talasom,malo dodirnuvši se rukama.
meni se sviđa još to,da vi ispred menemirno grlite drugu.ne smetajte mi da u paklenoj vatrigorim za to što ljubim ne vas.Da ime moje,moj nežni,ne pominjeteni danju ni noću...Da nikad u crkvenoj tišinineće propevati nad nama:aleluja
hvala vam i srcem i rukomza to što vi mene- neznajuči samitako volite: za moj noćni pokojza retkost susreta u časovima pred zalazakza naše ne šetnje pod mesecomza sunce koje nije nad našim glavamaza to što ste vi bolesni naćalost ne mnomeza to što sam ja bolesna nažalost ne vama
Мені подобається...
Мені подобається, що Ви хворі не на мене,Мені подобається, що я хворію не на Вас,Що ніколи важка куля земнаНе упливе з-під наших ніг.Мне подобається, що можна бути смішною -Розкутою - та не грати словами,Та не червоніти задушливою хвилею,Злегка сткинувшись рукавами.
Мені ще подобається, що Ви у моїй присутностіСпокійно обіймаєте іншу,Не пророкуєте мені в вогні пекельномуГоріти за те, що я не Вас цілую.Що ніжне ім'я моє, мій ніжний, неЗгадуєте ні вдень, ні вночі - марно...Що ніколи у церковній тишіНе заспівають над нами алілуйя!
Дякую Вам і серцем і рукоюЗа те, що ви мене - самі не знаючи! -Так кохаєте: за спокій мій нічний,За рідкість зустрічей в години заходу,За наші не-гуляння під луною.За сонце не у нас над головами, -За те, що Ви хворієте - на жаль! - не на мене,За те, що хвора я - на жаль! - не на Вас.