Empieza el llantode la guitarra.Se rompen las copasde la madrugada.Empieza el llantode la guitarra.Es inútil callarla.Es imposible callarla.
Llora monótonacomo llora el agua,como llora el vientosobre la nevada.Es imposible callarla.Llora por cosas lejanas.
Arena del Sur calienteque pide camelias blancas.Llora flecha sin blanco,la tarde sin mañana,y el primer pájaro muertosobre la rama.
¡Oh guitarra!Corazón malheridopor cinco espadas.
The weeping of the guitarbegins.The goblets of dawnare smashed.The weeping of the guitarbegins.Useless to silence it.Impossible to silence it.
It weeps monotonouslyas water weeps,as the wind weepsover snowfields.Impossible to silence it.It weeps for distant things.
Hot southern sandsyearning for white camellias.Weeps arrow without targetevening without morning,and the first dead birdon the branch.
Oh, guitar!Heart mortally woundedby five swords.
Починаєтьсяплач гітари,розбиваютьсядзбани ранку.Починаєтьсяплач гітари.Гамувати її —не варто.Не вгамуєш її —намарне.Монотонно,ніби хвиля, плаче гітара,ніби вітер над снігопадом,плаче гітара,не вгамуєш її —намарне.Так плаче за даллю маревпівдня пісок гарячий —камелій благає білих.Так плаче стріла без цілі,так вечір без ранку плаче.
На голім вітті вмираєвранішня перша птаха.О гітара,конає серце,на п’яти розіп’яте шпагах!