Δύο μήνες, πώς να φύγωΣε περίμεναΤις κουρτίνες δεν ανοίγωΟύτε σήμεραΜέτρα Κυριακές, χάσαμε πολλέςΔύο μήνες που μου μοιάζουνΝα ‘ναι δυο ζωές
Δύο μήνες που δε σ’εχωΜέχρι εδώ νομίζω αντέχωΤί να κάνω να πιστέψειςΠού να σου ορκιστώΔύο μήνες τόσο είναιΠου ένας άλλος πλέον είμαιΜόνο όταν επιστρέψειςΘα ‘μαι πάλι εγώ
Δύο μήνες,βγάζουν φήμεςΠως τρελαίνομαιΜια πεθαίνω απ’ τις ευθύνεςΜια ανασταίνομαιΜέτρησα αντοχές,τέλειωσαν κι αυτέςΔύο μήνες που μου μοιάζουνΝα ‘ναι δυο ζωές
Два месеца минаха, как да си тръгнаЧаках теЗавесите не дръпвамДори и днесБроя седмиците, много изгубихмеДва месеца, които за мен са като два живота
Два месеца, откакто те нямамДо тук мисля, че мога да издържаКакво да направя, за да повярвашВ какво да ти се закълнаОт два месеца аз съм някой другСамо когато се завърнеш, отново ще бъда себе си
Два месеца минаха, носят се слухове, че съм полудялЕдин път умирам от всичко, за което съм виновенДруг път се съживявамИзмерих издръжливостта си, изчерпа се и тяДва месеца, които за мен са като два живота
Через два місяці я зникну -Все тебе чекав!Не відкрию вже завісуІ сьогодні я!Перелічую я свята, стільки втратили!Два місяці нескінченні,Наче два житті!
Два місяці - лиш самотність!Думав, здатний я боротись!Як повернуть твою довіру,Що за клятву дам?Два місяці - наче вічністьІ тепер я зовсім іншийТа якщо мене не кинеш -буду тим самим я!
Місяці проходять... Чутки ходять -Збожеволів я!Часом тягар непід ємний,часом тримаюсь я!Зовсім нема сил - вони зникли всі!Два місяці - не скінчились,Наче два житті!