Η αγάπη μοιάζει διαδρομήΣ ένα δρόμο που δε τελειώνειΠάνω που βγαίνει ο ήλιος και η χαράΕκεί η λύπη φέρνει πάλι χιόνι
Χειμώνιασε και συ δεν είσαι εδώΤελειώσαν της ψυχής τα καλοκαίριαΗ νύχτα τώρα η μόνη συντροφιάΜηνύματα σου στέλνω με τ’ αστέρια.
Είναι φωτιά ο χωρισμόςΚαίει τις καρδιές που αγαπιούνταιπληγώνει την αγάπη ο εγωισμόςκαι πόνο μόνο έχουν να θυμούνται
Любовта прилича на пътешествие по път, който не свършваТъкмо когато изгреят слънцето и щастието, мъката отново носи сняг
Зимата дойде, а ти не си тукСвършиха летата на душатаСега нощта е единствената компанияСъобщения ти изпращам по звездите
Раздялата е като огън, който изгаря влюбените сърцаЕгоизмът наранява любовтаИ само болка имат да помнят те
Моє кохання, дуже схоже ти на шлях,На нескінченну подорож життя!Тільки-но визирнуло сонце з хмар,А хуртовина знов навіяла печаль!
Без тебе, наче крига, самота!Літнє тепло скінчилося в душі!Біля мене лише ніч одна,Я повідомлення зірками шлю тобі!
Пожежею розлука зайнялась,Знівечивши закохані серця.А егоїзм кохання зруйнував,що лише біль залишився на згадку!