Tiziano Ferro "Il regalo più grande" Слова пісні

Il regalo più grande

Voglio farti un regaloqualcosa di dolce, qualcosa di raroNon un comune regalodi quelli che hai perso, o mai apertoo lasciato in treno, o mai accettatoDi quelli che apri e poi piangiche sei contenta e non fingiIn questo giorno di metà settembreti dedicherò il regalo mio più grande

Vorrei donare il tuo sorriso alla luna perchédi notte chi la guarda possa pensare a tePer ricordarti che il mio amore è importanteche non importa ciò che dice la gente

Perché tu mi hai protetto con la tua gelosia che ancheche molto stanco il tuo sorriso non andava viaDevo partire però se ho nel cuorela tua presenza è sempre arrivo e mai partenzaIl regalo mio più grande, il regalo mio più grande

Vorrei mi facessi un regaloUn sogno inespresso, donarmelo adessoDi quelli che non so aprireDi fronte ad altra gentePerché il regalo più grandeÈ solo nostro per sempre

Vorrei donare il tuo sorriso alla luna perchédi notte chi la guarda possa pensare a tePer ricordarti che il mio amore è importanteche non importa ciò che dice la gente

Perché tu mi hai protetto con la tua gelosia che ancheChe molto stanco il tuo sorriso non andava viaDevo partire però se ho nel cuoreLa tua presenza è sempre arrivo e mai...

E se arrivasse ora la fine che sia in un burronenon per volermi odiare solo per voler volaree se ti nega tutto questa estrema agoniae se ti nega anche la vita respira la miae stavo attento a non amare prima di incontrartie confondevo la mia vita con quella degli altrinon voglio farmi più del male adesso,amore, amore

Vorrei donare il tuo sorriso alla luna perchédi notte chi la guarda possa pensare a tePer ricordarti che il mio amore è importanteche non importa ciò che dice la gente

E poiL'amore dato amore preso amore mai resoAmore grande come il tempo che non si è arresoAmore che mi parla coi tuoi occhi qui di fronte

Sei tu sei tu sei tu sei tu sei tuIl regalo mio più grande

Найбільший дар

Хочу зробити тобі подарунок,Щось миле, щось рідкісне,Не звичайний подарунок,З тих, які ти загубила, ніколи не відкривала,Залишила в потязі, ніколи не прийняла.З тих, що відкриваєш і плачеш,що задоволена, а не вдаєш.В цей десь в середині вересняЯ присвячу тобі свій найбільший подарунок.

Я б хотів дати твою посмішку місяцеві,Щоб, хто на нього вночі дивиться, міг думати про тебе,Щоб нагадати тобі, що моя любов важлива,Що не має значення, що кажуть люди,Тому що ти мене захистила своєю турботою,Бо, хай дуже втомлена, твоя посмішка не зникала.Мушу йти, але, якщо маю в серцітвою присутність, то це завжди прибуття і ніколи - від'їздМій найбільший дарМій найбільший дар

Я хотів би, щоб ти зробила мені подарунок,Невисловлену мрію, подарувала його зараз,Один з тих, які не вмію відкритиПеред іншими,Тому що найбільший дарНазавжди тільки наш

Я б хотів дати твою посмішку місяцеві,Щоб, хто на нього вночі дивиться, міг думати про тебе,Щоб нагадати тобі, що моя любов важлива,Що не має значення, що кажуть люди,Тому що ти мене захистила своєю турботою,Бо, хай дуже втомлена, твоя посмішка не зникала.Мушу йти, але, якщо маю в серцітвою присутність, то це завжди прибуття і ніколи...

І якби зараз прийшов кінець, то хай би це було урвище,Не з ненависті до себе, а з бажання літати,І якщо цей несамовитий неспокій відмовляє тобі у всьому,Якщо відмовляє тобі навіть у житті - дихай моїм.Я слідкував уважно, щоб не кохати, поки тебе не зустрів,І плутав своє життя з чужими,Не хочу більше робити собі боляче,Любове, любове

Я б хотів дати твою посмішку місяцеві,Щоб, хто на нього вночі дивиться, міг думати про тебе,Щоб нагадати тобі, що моя любов важлива,Що не має значення, що кажуть людиТа йКохання дане, кохання взяте, кохання ніколи не віддане,Кохання велике, як час, яке ніколи не здається,Кохання, що говорить до мене з твоїх очей тут переді мною,це ти, це ти, це ти, це ти,Мій найбільший дар