Semi-automatic
Night falls with gravityThe earth turns from sanityTaking my only friend I knowHe leaves a lot, his name is "Hope".
I'm never what I like,I'm double-sided.And I just can't hideI kinda like itWhen I make you cry'Cause I'm twisted up, I'm twisted up inside
The horrors of the night melt awayUnder the warm glow of survival of the dayThen we move onMy shadow grows taller, along with my fearsAnd my frame shrinks smaller as night grows near
When the sun is climbing window sillsAnd the silver lining rides the hillsI will be saved for one whole dayUntil the sun makes the hills its grave
I'm never what I likeI'm double-sided.And I just can't hideI kinda like itWhen I make you cry'Cause I'm twisted up, I'm twisted up inside
I'm never what I likeI'm double-sided.And I just can't hideI kinda like itWhen I make you cry'Cause I'm twisted up, I'm twisted up inside my mind
I'm semi-automatic,My prayer's schizophrenicBut I'll live on, yeah I'll live on, yeah I'll live on[x4]
By the time the night wears off,The dust is down and shadows burnI will rise and stand my ground,Waiting for the night's return
I'm never what I likeI'm double-sided.And I just can't hideI kinda like itWhen I make you cry'Cause I'm twisted up, I'm twisted up inside
I'm never what I likeI'm double-sided.And I just can't hideI kinda like itWhen I make you cry'Cause I'm twisted up, I'm twisted up inside my mind
Ήμι-Αυτόματος
Σκοτεινιάζει, με βαρύτητα.η γη γυρίζει, από λογικότηταπαίρνω μαζί μου τον μόνο φίλο που ξέρωλείπει συχνά, το όνομα του είναι ''ελπίδα''.
Δεν είμαι ποτέ αυτό που με αρέσειέχω δύο πλευρέςκαι δεν μπορώ να κρυφτώκάπως μ'αρέσειόταν σε κάνω να κλαιςεπειδή είμαι διεστραμμένος, είμαι διεστραμμένος, από μέσα
Οι φόβοι της νύχτας λιώνουνκάτω από το ζεστό φως της επιβίωσης αυτής της ημέραςέπειτα προχωρούμε,η σκιά μου ψηλώνει μαζί με τους φόβους μουκαι οι φίλοι μου μικραίνουν όσο η νύχτα μεγαλώνει
Όταν ο ήλιος σκαρφαλώνει στο περβάζικαι η φωτεινή πλευρά καβαλάει τους λόφουςθα έχω σωθεί για μια ολόκληρη μέραμέχρι ο ήλιος να κάνει τους λόφους τον τάφο του
Δεν είμαι ποτέ αυτό που με αρέσειέχω δύο πλευρέςκαι δεν μπορώ να κρυφτώκάπως μ'αρέσειόταν σε κάνω να κλαιςεπειδή είμαι διεστραμμένος, είμαι διεστραμμένος, από μέσα
Δεν είμαι ποτέ αυτό που με αρέσειέχω δύο πλευρέςκαι δεν μπορώ να κρυφτώκάπως μ'αρέσειόταν σε κάνω να κλαιςεπειδή είμαι διεστραμμένος, είμαι διεστραμμένος, από μέσα
Είμαι ήμι-αυτόματοςοι προσευχές μου σχιζοφρενικέςαλλά θα ζήσω, ναι θα ζήσω, ναι θα ζήσω[x4]
Ως την ώρα που η νύχτα μειώνεται,η σκόνη είναι στο έδαφος και οι σκιές καίγονταιθα ανατέλλω και θα πατήσω στο έδαφοςπεριμένοντας για την επιστροφή της νύχτας
Δεν είμαι ποτέ αυτό που με αρέσειέχω δύο πλευρέςκαι δεν μπορώ να κρυφτώκάπως μ'αρέσειόταν σε κάνω να κλαιςεπειδή είμαι διεστραμμένος, είμαι διεστραμμένος, από μέσα
Δεν είμαι ποτέ αυτό που με αρέσειέχω δύο πλευρέςκαι δεν μπορώ να κρυφτώκάπως μ'αρέσειόταν σε κάνω να κλαιςεπειδή είμαι διεστραμμένος, είμαι διεστραμμένος, διανοητικά
Semiautomatico
Cala la notte, con la gravità.La terra rifiuta la sanità mentale.Afferrando il mio unico amico so,Che lui lascia molto, il suo nome è "Speranza".
Non sono mai quello che sembroSono duplice.E non posso nascondereChe quasi mi piaceQuando ti faccio piangerePerché sono contorto, sono contorto, dentro.
Gli orrori della notte si dissolvonoSotto il caldo bagliore della sopravvivenza del giornoPoi andiamo avanti,La mia ombra diventa più alta insieme alle mie paureE la mia immagine si restringe quando la notte si avvicina
Quando il sole si arrampica sui davanzaliE il lato positivo cavalca le collineSarò salvato per un solo giornoFino a quando il sole farà delle colline la sua tomba
Non sono mai quello che sembroSono duplice.E non posso nascondereChe quasi mi piaceQuando ti faccio piangerePerché sono contorto, sono contorto, dentro.
Non sono mai quello che sembroSono duplice.E non posso nascondereChe quasi mi piaceQuando ti faccio piangerePerché sono contorto, sono contorto, dentro la mia testa.
Sono semiautomatico,Le mie preghiere schizofrenicheMa continuerò ad esistere, si esisterò, si esisterò[x4]
Prima che la notte sparisca,La polvere è in fondo e le ombre brucianoMi rialzerò e resisterò,Aspettando il ritorno della notte.
Non sono mai quello che sembroSono duplice.E non posso nascondereChe quasi mi piaceQuando ti faccio piangerePerché sono contorto, sono contorto, dentro.
Non sono mai quello che sembroSono duplice.E non posso nascondereChe quasi mi piaceQuando ti faccio piangerePerché sono contorto, sono contorto, dentro la mia testa.
Напівавтоматичний
Ніч настає під силою тяжінняЗемля обертається в протилежну сторону від здорового глуздуВізьму-но з собою єдиного свого другаВін багатьох покидає, бо ім'я йому "Надія"
Я не той, ким здаюсяУ мене дві сутностіІ я просто не можу приховувати,Що мені навіть подобається,Коли я викликаю у тебе сльозиЯ просто заплутався, заплутався у собі
Нічні жахи розтанулиПід теплим свічінням буденного виживанняІ ми пішли даліМоя тінь витягується і росте разом з моїми страхамиМої друзі зіщулюються, а ніч все наступає
Коли сонце вилізе на підвіконняІ промінь надії вигляне з-за пагорбівМене буде врятовано на один-єдиний деньАж поки сонце не поховає себе за тими узгір'ями
Я не той, ким здаюсяУ мене дві сутностіІ я просто не можу приховувати,Що мені навіть подобається,Коли я викликаю у тебе сльозиЯ просто заплутався, заплутався у собі
Я не той, ким здаюсяУ мене дві сутностіІ я просто не можу приховувати,Що мені навіть подобається,Коли я викликаю у тебе сльозиЯ просто заплутався, загубився десь в закутках свідомості
Я напівавтоматичнийМої молитви шизофреничніТа життя продовжується, світ і далі обертається, і я житиму як жив
Коли ніч нарешті відживе своєА пил осяде і тіні згорятьЯ підіймусь та стоятиму на почвіОчікуючи повернення ночі
Я не той, ким здаюсяУ мене дві сутностіІ я просто не можу приховувати,Що мені навіть подобається,Коли я викликаю у тебе сльозиЯ просто заплутався, заплутався у собі
Я не той, ким здаюсяУ мене дві сутностіІ я просто не можу приховувати,Що мені навіть подобається,Коли я викликаю у тебе сльозиЯ просто заплутався, загубився десь в закутках свідомості