Усё адно
Ты пранізвала маё сэрца атручанай стралоюТо кахала мяне, то гулялась са мноюТо сама мяне шукала, то губляла самаБыло складана не з'ехать з глузду.
Прыпеў:Не хвалюйся так, я табе не ворагПроста мне ўсё роўна, а мне ўсё роўна, бэбіШто ў анфас, што ў профіль, а мне ўсё роўнаЯ цябе чытаю між радкоў, я не сыходжу і не тармажуПроста мне ўсё роўна, а мне ўсё роўнаТы ж у гэтым профі, а мне ўсё роўна, вынік падлічы.
Панямногу прывыкаю да тваей не любовіПакацілася сляза, ты сказаў: "не вый"Я табе такой справы не дарую ніколіМаі слёзы - гэта не вада.
Прыпеў.
Pofig
Tu pervėrei mano širdį užnuodyta strėle,Tai mylėjai mane, tai žaidei su manimi,Tai pati manęs ieškojai, tai netekdavai pati;Buvo sunku neišeiti iš proto.
Nesijaudink taip, aš tau ne priešas,Tiesiog man viskas pofig, o man viskas pofig, mažute.Kas anfase, kas profilyje, o man viskas - pofig.Aš tave skaitau tarp eilučių, aš neišeinu ir nestabdau,Tiesiog man viskas pofig, o man viskas pofig.Tu gi tame profė, o man viskas pofig; padaryk išvadą.
Pamažu priprantu aš prie tavo nemeilės;Nuriedėjo ašara, tu pasakei „Nebliauk“.Aš tau tokio dalyko neatleisiu niekada,Mano ašaros - tai ne vanduo.
Nesijaudink taip, aš tau ne priešas,Tiesiog man viskas pofig, o man viskas pofig, mažute.Kas anfase, kas profilyje, o man viskas - pofig.Aš tave skaitau tarp eilučių, aš neišeinu ir nestabdau,Tiesiog man viskas pofig, o man viskas pofig.Tu gi tame profė, o man viskas pofig; padaryk išvadą.