Maryla Rodowicz "Kolorowe jarmarki" Слова пісні

Kolorowe jarmarki

Kiedy patrzę hen za siebieW tamte lata co minęłyKiedy myślę co przegrałam,A co diabli wzięliCo straciłam z własnej woli,A co przeciw sobieCo wyliczę to wyliczę,Ale zawsze wtedy powiem, że najbardziej mi żal:

Kolorowych jarmarków, blaszanych zegarkówPierzastych kogucików, baloników na drucikuMotyli drewnianych, koników bujanychCukrowej waty i z piernika chaty

Tyle spraw już mam za sobąCoraz bliżej jesień płowaJuż tak wiele przeszło obokJuż jest co żałowaćMałym rzeczom zostajemyW pamiętaniu wierniZamiast serca noszę chybaOdpustowy piernik, bo najbardziej mi żal:

Kolorowych jarmarków, blaszanych zegarkówPierzastych kogucików, baloników na drucikuMotyli drewnianych, koników bujanychCukrowej waty i z piernika chaty

Кольорові ярмарки

Коли дивлюсь ген за собоюВ ті роки, що минулиЧасом думаю, що програла,А що чорти взяли

Що втратила з власної волі,Скільки ще проти воліЩо врахую, те врахуюАле завжди тоді повімЩо найбільш мені жаль

Кольорових ярмарківЖестяних годинничківПір’ястих півниківКульок на паличціМетеликів дерев’янихКоників буянихЦукрової ватиІ з пряника хати

Стільки справ вже маю по собіУсе ближче осінь дощоваВже так багато пройшло повзВже є про що жаліти

Малим речам лишаємосьУ пам’яті вірніЗамість серця ношу хібаВідпущений пряник,Бо найбільш мені жаль

Кольорових ярмарківЖестяних годинничківПір’ястих півниківКульок на паличціМетеликів дерев’янихКоників буянихЦукрової ватиІ з пряника хати