Зоре моя вечірняя II
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,Поговорим тихесенько В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою Сонечко сідає,Як у Дніпра веселочка Воду позичає.
Як широка сокорина Віти розпустила...А над самою водою Верба похилилась;
Аж по воді розіслала Зеленії віти,А на вітах гойдаються Нехрещені діти.
-----------------------------
Як у полі на могилі Вовкулак ночує,А сич в лісі та на стрісi Недолю віщує.
Як сон-трава при долин іВночі розцвітає...А про людей... Та нехай їм .Я їх, добрих, знаю.
Добре знаю. Зоре моя! Мій друже єдиний!І хто знає, що діється В нас на Україні?
А я знаю. І розкажуb Тобі; й спать не ляжу.А ти завтра тихесенько Богові розкажеш.