Думи мої
Думи мої, думи мої,Лихо мені з вами!Нащо стали на паперіСумними рядами?..чом вас вітер не розвіявВ степу, як пилину?Чом вас лихо не приспало,Як свою дитину?..Бо вас лихо на світ на сміх породило,Поливали сльози... чом не затопили,Не винесли в море, не розмили в полі?..Не питали б люди - що в мене болить?Не питали б, за що проклинаю долю,Чого нуджу світом? "Нічого робить"...
ЖурбоюНе накличу собі долі,Коли так не маю.Нехай злидні живуть три дні -Я їх заховаю,Заховаю змію лютуКоло свого серця,Щоб вороги не бачили,Як лихо сміється...Нехай думка, як той ворон,Літає та кряче,А серденько соловейкомЩебече та плачеНишком - люди не побачать,То й не засміються...Не втирайте ж мої сльози,Нехай собі ллються,Чуже поле поливаютьЩодня і щоночі,Поки попи не засиплютьЧужим піском очі...