Kvity v volossi (Квіти в волоссi)
Вона носила квіти в волоссіІ ними грався він і ще вітерЗдавалося давно вже доросліАле кохали щиро мов діти.Відчинені серця, щирі очіТаких не так багато є в світіЛилися сльози щастя щоночіОбіцянки назавжди любити.Будиночок на розі двох вулицьПаркан плющем осіннім завитийЗдавалося дощі схаменулисьЗдавалося завжди буде літо.Лише один дзвінок телефонуІ варто тільки їм захотітиПовіяло теплом з-за кордонуА одже неодмінно летіти.
Не обіцяй назавждиНе обіцяй навічноДе твоє-моє завтраУ скронях вітер свище.Не обіцяй, навіщо?Не обіцяй, не требаЗалежить час найближчийТа не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколоПроблеми, ціни, сни сподіванняРоз’їхалися як діти в школуЩо першим було стало останнім.Їй у Варшавські спальні райониЙому Москву бетоном залитиАле кохання у таксофонахПриречене не довго прожити.Куди ведуть строкаті дорогиЧому ви заблукали у світіВас сотні, тисячі, вас мільйониВ Ізраїлі, Канаді, на Кріті.Є спогади про те, як було всеНадії є на те, як все будеНас доля стрімко течією несеБо ми є не титани, ми люди.
Не обіцяй назавждиНе обіцяй навічноДе твоє-моє завтраУ скронях вітер свище.Не обіцяй, навіщо?Не обіцяй, не требаЗалежить час найближчийТа не завжди від тебе.
Залежить час найближчийТа не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завждиНе обіцяй навічноДе твоє-моє завтраУ скронях вітер свище.Не обіцяй, навіщо?Не обіцяй, не требаЗалежить час найближчийТа не завжди від тебе.
Не обіцяй назавждиНе обіцяй навічноДе твоє-моє завтраУ скронях вітер свище.Не обіцяй, навіщо?Не обіцяй, не требаЗалежить час найближчийТа не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссіІ ними грався він і ще вітерЗдавалося давно вже доросліАле кохали щиро мов діти.