Koliska vitru (Колиска вітру)
Де джерело кришталеве б’є,В синіх горах дивне місце є.Там юний вітер юність відродив,В колисанці гойдається своїй.
Цілу ніч я з вітром колихався,Він зі мною аж до хмар злітав.Я йому казки розповідав,Він мені свої пісні співав.
На світанку босий я ідуІ додому стежки не знайду.Мене мій вітер в полі переймавІ на прощання ніжно обіймав.
Цілий день із вітром ми прощались,Поки темний вечір не настав.Я йому казки розповідав,Він мені свої пісні співав.