Wach
Es ist nicht so, dass ich es glaubeIch will versuchen auszuharrenWeil das alles istWas ich tun kann
Ich will bleibenIch will noch mehr träumenDennoch, was ich sagen will, istDass es Zeit zu gehen ist
Yeah, es ist meine WahrheitEs ist meine WahrheitIch werde von Wunden übersät seinAber es ist mein SchicksalEs ist mein SchicksalDennoch will ich kämpfen
Vielleicht kann ich niemals fliegenWie diese Blütenblätter da drübenSo als hätte man Flügel, ich kann es nichtVielleicht kann ich den Himmel nicht berührenDennoch will ich meinen Arm ausstreckenIch will rennen, nur noch ein bisschen mehr
Ich laufe und laufe inmitten dieser DunkelheitMeine glücklichen Zeiten stellten mir eine Frage"Du, geht es dir wirklich gut?", fragten sie michOh neinIch antwortete: "Nein, ich hab solche Angst."Dennoch halte ich die 6 Blumen fest in meinen Händen"Ich- ich laufe nur.", sagte ichOh nein
Aber es ist mein SchicksalEs ist mein SchicksalDennoch will ich kämpfen
Vielleicht kann ich niemals fliegenWie diese Blütenblätter da drübenSo als hätte man Flügel, ich kann es nichtVielleicht kann ich den Himmel nicht berührenDennoch will ich meinen Arm ausstreckenIch will rennen, nur noch ein bisschen mehr
Hellwach, hellwach, hellwachNicht weinenHellwach, hellwach, hellwachKeine LügeHellwach, hellwach, hellwachNicht weinenHellwach, hellwach, hellwachKeine Lüge
Vielleicht kann ich niemals fliegenWie diese Blütenblätter da drübenSo als hätte man Flügel, ich kann es nichtVielleicht kann ich den Himmel nicht berührenDennoch will ich meinen Arm ausstreckenIch will rennen, nur noch ein bisschen mehr
Пробуждение
Не то, чтобы я не верил в это,Но я хочу попытаться выстоять,Потому что это все, что я могу.
Я хочу остаться здесь,Я хочу больше мечтать.Но несмотря на это, пришло время уходить.
Да, это моя правда.Это моя правда.Я буду весь покрыт шрамами,Но это моя судьба, это моя судьба.И я все еще хочу страдать и бороться.
Может, я никогда не смогу взлететь.Я не могу летать как эти лепестки,Или у меня никогда не будет крыльев.Может, я не смогу коснуться неба,Но я все еще хочу протянуть руку.Я хочу бежать чуть побольше.
Я просто иду и иду через темноту.Счастливые времена задавали мне этот вопрос:"Ты, ты действительно в порядке?" - спрашивали они.Ох, нет.Я ответил: "нет", я так боюсь.Но я все еще крепко держусь за эти шесть лепестков в своих руках."Я, я просто иду" - говорил я. Ох нет.
Но это моя судьба, это моя судьба.И я все еще хочу страдать и бороться.
Может, я никогда не смогу взлететь.Я не могу летать как эти лепестки,Или у меня никогда не будет крыльев.Может, я не смогу коснуться неба,Но я все еще хочу протянуть руку.Я хочу бежать чуть побольше.
Я начеку, начеку, начеку,Не плачь.Я начеку, начеку, начеку,Нет лжи.Я начеку, начеку, начеку,Не плачь,Я начеку, начеку, начеку,Нет лжи.
Может, я никогда не смогу взлететь.Я не могу летать как эти лепестки,Или у меня никогда не будет крыльев.Может, я не смогу коснуться неба,Но я все еще хочу протянуть руку.Я хочу бежать чуть побольше.
Пробудження
Можливо, я не вірю в це,Але я хочу спробувати вистояти,Атже, це єдине, на що я здатен.
Я хочу зостатись тут,Я хочу продовжувати вірити,Проте, як не сподівайся,Мені все одно доведеться піти.
Так, це моя істина,Це моя правда.І нехай, все моє тіло буде покрите шрамами,Такий мій талан,Це моя доля.Я підведусь і знову піду в цьому напрямку!
Можливо, я ніколи не зможу злетіти,З легкістю, з якою літають ці пелюстки,Можливо, в мене не з'являться крила,Я ніколи не зможу торкнутися неба.Проте, я все ще хочу його дістатись,Я хочу здобути ці крила.
Я просто ступаю крізь цю темноту,Слухаючи тихий голос щасливих часів:"Невже, все спраді гаразд?"О, ні.З губ зірвалось:"Ні", я визнав, що боюсь.Проте я все ще стискаю в своїх долонях ці шість пелюсток.Вони нагадують мені, що треба йти.О, ні.
Але такий мій талан,Це моя доля.Я підводжусь і знову йду в цьому напрямку!
Можливо, я ніколи не зможу злетіти,З легкістю, з якою літають ці пелюстки,Можливо, в мене не з'являться крила,Я ніколи не зможу торкнутися неба.Проте, я все ще хочу його дістатись,Я хочу здобути ці крила.
Я не сплю, я не сплю, я не сплю.Не ридай.Я не сплю, я не сплю, я не сплю.Не ридай.Я не сплю, я не сплю, я не сплю.Не ридай.Я не сплю, я не сплю, я не сплю.Немає брехні.
Можливо, я ніколи не зможу злетіти,З легкістю, з якою літають ці пелюстки,Можливо, в мене не з'являться крила,Я ніколи не зможу торкнутися неба.Проте, я все ще хочу його дістатись,Я хочу здобути ці крила.