Я не вірю тобі
На пероні поміж юрби, серед моря людських тривог,Так нежданно зустрілись ми – знову доля звела нас двох.І не знаємо, що сказать, і не в силі знайти слова,А в душі лише біль образ, а на серці печаль одна.
Я не вірю тобі,Я не вірю собі,Я не вірю очам,Я не вірю словам.
Той загублений дивний світ, той непізнаний рай землі,Серед тисячі довгих літ, лиш наснився тобі й мені.Так невпинно минає час і ніщо не повернеш знов,На пероні поміж юрби провели ми свою любов.
Я не вірю тобі,Я не вірю собі,Я не вірю очам,Я не вірю словам.