Poludneva speka
Люблю – сказала тобі, як в останній раз,Люблю, люблю – прошепотів, прошепотів.Але я втечу туди, де цвітуть сади,Маю спокій де.Ти мене знайдеш завжди лише там,Де океан гуде.
Приспів:Полуднева спека, синя даль,Довге літо на березі втіх.Прохолоди нема ніде, на жаль.Лід, як марево, тінь, як міф.Зупиняється час на день, на вік,Там, де в спокою ждуть тебе.Острови, під безоднею небес,Самотні острови.
Втома світ обійма, і гойдає світ.Лиш там нарешті наодинці я сама.Марних буднів вже нема,Спогадів нема і спокус твоїх.Я на мить ніде, все йде, як іде,Де океан гуде.
Приспів.
Марних буднів вже нема,Спогадів нема і спокус твоїх.Я на мить ніде, все йде, як іде,Де океан гуде.
Бридж:
Я на тих островах, у затоках сповідань,У лагунах снів, де так хороше мені.
Приспів.