Povertayus' (Повертаюсь)
Я крізь туман, я – ніби тіньТебе нема і знову тиСеред ночей і днів, між кольорових снівЯ віднаходила тебеІ ледве чую серця стукБез мене ти, і знову тутЯ не забула смак, я пам’ятаю, якЛітати вміла до небес
Повертаюсь до тебе між ангелів і зірокМіж землею і небом шукаю останній крокТак непомітно, торкаючись небесЯ повертатиму тебе
Моя душа – тонкий криштальЇї одну не залишайЯ запалю вогонь, я збережу йогоІ відігрію серце знов і знов
Повертаюсь до тебе між ангелів і зірокМіж землею і небом шукаю останній крокТак непомітно, торкаючись небесЯ повертатиму тебе
Серце, чомуПлачеш ти знов?Відчуваю, ця мить мій останній кордонЩоб зберегти вогоньЩоб зберегти вогонь
Я стану подихом, я стану дотикомЯ стану ангелом твоїм
Повертаюсь до тебе між ангелів і зірокМіж землею і небом шукаю останній крокТак непомітно, торкаючись небесЯ повертатиму тебе
Я повертатиму тебеЯ повертатиму тебе