Tamo daleko, daleko od mora,tamo je selo moje, tamo je SrbijaTamo daleko, gde cveta limun žut,tamo je srpskoj vojsci jedini bio put
Tamo daleko, gde cveta beli krintamo su živote dali zajedno otac i sinTamo gde tiha putuje Moravatamo mi ikona osta i moja krsna slava
Tamo gde Timok pozdravlja Veljkov Gradtamo mi spališe crkvu u kojoj venčah se mladbez otačbine, na Krfu živeh jaali sam ponosno klic'o "Živela Srbija!"
Dort, weit weg, weit weg vom Meer,dort ist mein Dorf, dort ist SerbienDort, weit weg, wo gelbe Zitronen blühen,dorthin war für die serbische Armee der einzige Weg
Dort, weit weg, wo weiße Lilien blühen,dort haben Väter und Söhne zusammen ihr Leben gegeben. Dort, wo die leise Morava fließt,dort ist meine Ikone geblieben und mein heilige Slava
Dort wo Timok Veljkov Grad grüßtdort haben sie meine Kirche angezündet, in der ich jung geheiratet habe. Ohne Vaterland, auf Korfu lebe ich jetztdoch ich hab immer mit Stolz gejubelt "Hoch lebe Serbien!"
Там далеко, далеко від моря,Там – село моє, там – Сербія.Там далеко, де цвіте жовтий лимон,Там був єдиний шлях сербського війська.
Там далеко, де цвіте біла лілея,Там життя віддали разом батько і син.Там, де тиха мандрує Морава,Там лишилась моя ікона і моя хресна слава*.
Там, де Тимок** вітає місто Велька***,Там спалили мою церкву, в якій я вінчався молодим.Без Вітчизни на Корфу**** жив я,Але з гордістю гукав: «Хай живе Сербія!»