Σε φωνάζω μα δεν είσαι πουθενάόλα μέσα μου αδιάφορα,κενάνα γυρίσεις σου ζητώ πάση θυσίαγια να βρω τη ψυχική μου ισορροπία
Μα με βλέπεις μ΄ένα βλέμμασαν τον ταύρο στην αρένασαν να πρόκειται για ζήτημα απλόΜία είναι ουσία ότι δίνεις σημασίαγια το χτύπημα το τελειωτικό
Σε φωνάζει της καρδιάς μου η φωνήκάθε αίσθηση στο σώμα στη ψυχήσε ζητάνε όλα στην κυριολεξίαμακριά σου η ζωή δεν έχει αξία
Викам те, но тебе никъде те нямаВсичко в мен е безразлично, празноИскам от теб да се върнеш на всяка цена, за да намеря психическо равновесие
Но ти ме гледаш с такъв поглед като бик на аренатаВсе едно това е един обикновен въпросНо важното е, че ти си съсредоточена върху последния удар
Гласът на сърцето ми те викаВсяко усещане на тялото и на душатаБуквално всичко те търсиДалеч от теб животът ми няма смисъл
Кричу тобі - нема тебе ніде!Байдуже все без тебе і пусте!Благаю, наче жертви: повернись!Лиш тоді спокій знайду своїй душі!
Але дивишся на менеНаче бик я на арені,Наче все це - балачки пусті!Наче в тому вся проблема, і існує сенс для тебе,Мені удар щоб остаточний нанести!
Моє серце з усіх сил тобі кричить,Як і кожне відчуття в душі:Я всім іством своїм благаю: повернись,Життя без тебе - марна далечінь!