Жовте Поле (Zhovte Pole)
І знову ти в моєму сні, твої очі неземніТак дивляться на мене, не так, як всі.Ти не плач, не питай - чи я хочу тебе,Лиш знай, бо я і ти, як квітів жовте поле!
І чому, не віддам, aле це незнайомим cьогодні здаєшся.І крізь стомлені очі з минулої ночі таємно мовчиш.Я знаю, ми схожі, нам час допоможе відчути себе.Почуття, як ті хвилі, знесилені сильні, штовхають іти!
Жовте поле! (7)
І знову ти в моєму сні, твої очі неземніТак дивляться на мене, не так, як всі.Ти не плач, не питай - чи я хочу тебе,Лиш знай, бо я і ти, як квітів жовте поле!Жовте поле!
Все на світі відносно і вже не так просто змінити усіх.Бо в думках протилежних дороги безмежні з'єднати не зміг.Життя - не казка, всі вдягнені маски, від них не втекти!Почуття, як ті хвилі знесилені сильні штовхають іти!
Жовте поле! (7)
І знову ти в моєму сні, твої очі неземніТак дивляться на мене, не так, як всі.Ти не плач, не питай - чи я хочу тебе,Лиш знай, бо я і ти, як квітів жовте поле!Жовте поле!