Portseliana (Порцеляна)
Раптова зміна, тримаю спину,Ранкова злива мене не дожене.Крокую стрімко і красиво,Життя мінливе, це не злякає мене.Я не прискорю кроки,Хоча мені болить.В моїй душі лиш попіл,І порцеляни пил.Ранкові нерви, автоманеври,Твої забави по склу металом тертяІз наших вікон летять, мов квіти,Із порцеляни крихкі серця.
Приспів:Моя ти улюблена гра, моя програна гра,Я без тебе навчаюсь жити.Твоя я незіграна гра, порцелянова мла,І уламки сердець, мов квіти.
Я не прискорю кроки,Хоча мені болить.В моїй душі лиш попіл.Розлита кава – не хитра справа,То все забава, я не дограла - нехай.Тримаю форму, тримаю спину,Я не зламаюсь щоденний опір вітрам.Суцільні нерви, автоманеври,П’янкі забави, шаленне серцебиття.Із наших вікон летять, мов квіти,Із порцеляни крихкі серця.
Приспів:Моя ти улюблена гра, моя програна гра,Я без тебе навчаюсь жити.Твоя я незіграна гра, порцелянова мла,І уламки сердець , мов квіти.
Твоя я незіграна гра, порцелянова мла,І уламки сердець, мов квіти.
Я не прискорю кроки,Хоча мені болить.В моїй душі лиш попіл,І порцеляни пил.