Lyudi, yak korabli (Люди як кораблі)
Я не твій брат, ти не сестра мояНіколи не розказуй меніХто і в чому є винен, на нашій землі –Люди, як корабліКожен пливе поки хвиля несеІ поки глибока водаГлибока і темна до самого днаДо самого-самого дна
На глибині зустрічаються всіТак ніби в морі місця немаІ труться бортами, аж стогне земляВід зависті, підлості й злаХтось не доплив, бо йому помоглиНабрати повні трюми водиБо стати героями тої війниДуже хотіли вони
Приспів:А до берега тихо хвилі несутьПоранені душі живих кораблівА від берега знову в море ідутьТі, хто вірив і правду знати хотів
Наш океан знає більше, ніж ми –Секрети всі у нього на дніА ми ходим зверху, великі й малі –Люди як корабліГордо пливем і не вірить ніхто,Що ним зацікавилось злоІ серед вітрів ми не чуєм щурів,Які прогризають нам дно
Приспів (2)