Вакула
Хто ж тебе, бісову, вигадав,Моя велика, як море, любовЯ навіть зорям завидую,Що можуть скрізь милуватись тобой.
Чим би тебе я не балував,Які дарунки б тобі не носивПравду казав, чи обманював,Ти відхиляла надії мої.
Приспів:
Вітер милує пустелі,Місяць зірки, а сонце – поляМоре шепоче до скелі.Тільки на світі один не голублений Я.
Довго котила метелиця,Сніги сипали в душу моюСерце моє не розірветься,Його тобі я цілком віддаюХто ж тебе, бісову, вигадав,моя велика, як море, любовЯ навіть зорям завидую,Що можуть скрізь милуватись тобою
Приспів двічі.