Prendi Un Sassolino
Solo prendi un sassolino e lancialo nel mare,poi guarda le increspature che si allargano verso me.La mia faccia si riversa così dolcemente nei tuoi occhi,disturbando le acque delle nostre vite.
Brandelli dei nostri ricordi sono distesi sul tuo prato.Parole ferite di risate sono cimiteri del passato.Fotografie sono grigie e lacerate, sparse nei tuoi campi.Lettere dei tuoi ricordi non sono vere.
Indossa tristezza sulle tue spalle come un logorato cappotto.In tasche increspate e sbrindellate appendono gli stracci della tua speranza.L'alba è la tua mezzanotte, i colori sono tutti morti,disturbando le acque delle nostre vite, delle nostre vite, delle nostre vite, vite, vite, vite... delle nostre vite.
Візьми камінець
Просто візьми камінець і кинь його у море,Потім дивися на брижі, що розходяться у мене,Моє обличчя бризкає так лагідно у твої очі,Колихаючи води наших життів.
Уривки наших спогадів лежать на твоїй траві;Поранені слова сміху - могили минулого.Фотографії сірі і порвані, розкидані у твоїх полях,Літери твоїх згадок несправжні.
Носи смуток на своїй плечах, як пошарпане пальто.У кишенях, зім'яті й подерті, висять згортки твоєї надії.Світанок - твоя північ; кольори всі потьмяніли,Колихаючи води наших життів, наших життів, наших життів, життів, життів, життів...Наших життів.