йшли селом партизани
Йшли селом, йшли селом партизани,По землі українській, невільній землі.І у кожного зброя була за плечами,І у кожного смуток і біль на чолі.
Їм сумно за всю Україну,За ту спалену хати, за зрубаний сад,За ту пісню, що чув ти колись, солов’їну,Але їм вже не було дороги назад.
Бо дорога назад – то неволя,А ховатися в лісі не будемо ми.Ми підемо вперед – і здобудемо волю,України своєї ми вірні сини.
Хто з них пісню почав, я не знаю,І вона пролунала на весь рідний край,Щоби знали усі – Україна повстала!Ти лети, наша пісне, аж за небокрай!
І не всі повернулись із бою додому,І не всіх дочекалася рідна сім’я.Пам’ятайте ж ви їх, пам’ятайте такими,Пам’ятай же ти їх, українська земля.
Йшли селом, йшли селом партизани,По землі українській, невільній землі.І у кожного зброя була за плечами,І у кожного смуток і біль на чолі.