Hladno je, prozore opet muti dahsa usana tvojih je krenulomilion riječi koje ništa ne znače
Ponos je nekadamnogo jači i od želje dabudem sa tobom jai pređem most što nas razdvaja
Srećna si znam, jer nije moj dani da mi se odlaskom svetiš,dajem ti cvijet i čitav svijetda me se ponekad sjetiš
Холодно, дихання знову розмиває вікна.З твоїх уст вилетіло мільйон слів, які нічого не значуть.
Іноді гордістьнабагато сильнішаза бажання бути з тобоюІ перейти міст, який нас розділяє.
Знаю, ти щаслива, це не мій день...Ти мені помстишся своїм відходом.Я даю тобі квітку і цілий світ,Щоб вони про іноді нагадували про мене...