Johanna Kurkela "Salaisuuksia" Слова пісні

Salaisuuksia

Muistatko sen lapsuuden kesänKun aamut tuoksuivat hunajalleKun jalat kastuivat ruohikossaEikä mikään ollut hetkeä tärkeämpääMinä muistan myös sateenkaarenPellon yllä luona kivipaadenSoutuveneen uponneena kaislikossaJa niityn joka usvaan häviää

refrain:Sinä olit se poika jolla oli nokiset kädet täynnä mansikoitaEväskorissa kissanpentuja, matkalla kanssasi omenavarkaisiinMinä olin se tyttö jolla oli kukkaleninki ja aarrekarttaHuppari ja kourallinen simpukoita ja salaisuuksia päästä varpaisiin

refrain2:Ne jäljelle jääKun kaikki häviääNe jäljelle jää

Kaipaatko koskaan takaisinPiilopaikkaan sinne vilja-aittaanSydänyönä alle tähtitaivaanNiittyvillalla sijattuun vuoteeseenSieltä etsin sua uudestaanMatkalla muistojen valtakuntaanMissä maailma on ajankultaaSinne merenrantaan mä rakennan linnakkeen

refrain

refrain2

Mihin salaisuudet kuuluvat nytMinkä aarteen olet sittemmin löytänytVieläkö oot se, jos kipinä saaSijan syttyä ja tulena palaa

refrain (2x)

refrain2

Таємниці

ТаємниціЧи ти пам’ятаєш це літо з дитинства, коли ранок пах медом?Коли ноги втопали в росі, і нічого не мало значення, окрім теперішнього?Я також пам'ятаю веселку, що вставала над полем і камінням,Та резиновий човен, що потонув в очереті,І луку, що зникала в тумані.

Приспів:Ти був хлопчиком із замурзаними руками, повними суниць.Ти носив із собою кошенят в плетеному кошику, коли ходив злодіювати яблука,А я була дівчинкою в квітчастій сукні, з мапою скарбів,В балахоні з капюшоном. Я носила в руках мушлі,Та цілий оберемок таємниць.Вони лишились,Коли все інше зникло,Вони лишились.

Чи ти сумуєшЗа таємними місцинками, за повітками?За півночами під зоряним небом,За ліжком з пухівок?*Звідси я знову шукаю тебе,Я на шляху до короліства спогадів,Коли світ був позолоченний часом,Там, на морському березі, я збудую фортецю.

Приспів:Ти був хлопчиком із замурзаними руками, повними суниць.Ти носив із собою кошенят в плетеному кошику, коли ходив злодіювати яблука,А я була дівчинкою в квітчастій сукні, з мапою скарбів,В балахоні з капюшоном. Я носила в руках мушлі,Та цілий оберемок таємниць.Вони лишились,Коли все інше зникло,Вони лишились.

Кому ж зараз належать таємниці?Які скарби ти знайшов?Чи ти все ще спалахуєш мов іска,Та гориш немов полум’я?Приспів:Ти був хлопчиком із замурзаними руками, повними суниць.Ти носив із собою кошенят в плетеному кошику, коли ходив злодіювати яблука,А я була дівчинкою в квітчастій сукні, з мапою скарбів,В балахоні з капюшоном. Я носила в руках мушлі,Та цілий оберемок таємниць.Вони лишились,Коли все інше зникло,Вони лишились.