Vidlunnya krokiv (Вiдлуння крокiв)
Твоï кроки мiй забрали спокiй.Ти вiд мене йдеш в осiнню нiч...Я ж у мрiях бiля тебе, збоку,Вiями торкаюсь плiч.
I плине час бiлим птахом в чисту голубiнь.Чому це нас роз'єднала тиха далечiнь?Скажи, чому на моïх вустах є тiнь журби?Луну одну залишив для мене ти.
Те вiдлуння в моє серце б'ється,I воно спiшить за ним услiд.Стихнуть кроки, та не стихне серце,Жду тебе з далеких лiт.