Виїзд на чужину
Мене рано розбудила мати"Вставай, доню і молися Богу.Час нам з хати зараз виїжджатиВ далеку незнану і тяжку дорогу". (ост 2 рядки 2)
Шлях стелився нам через Карпати,Через Лісько * і сріблистий Сян **,На чужину там долі шукати,А доля нас гнала аж за океан...
Батько й мати мені обіцяли,Що по войні вернемось домів.Сорок років даремно чекали,Я далі чекаю сама без батьків.
Часом сниться мені рідна хата,Коло хати золоті лани.Тужні пісні чую з УкраїниПро мамину вишню і мої ясени.
Хоч неправда панує над світом,То для неї вже гряде кінець.Зрозуміла тут я на чужині,Що від золота сильніший терновий вінець.