Привіт, Бог
Я розмовляю зі своїм Богом такНаче він мій найліпший кореш.Офігезний чувак!Те що він зміг, ти ніяк не повториш.
Будь коли, де коли, янголи –Їх існування не випадково;З лівого боку шиплячі дияволи,З правого їх захисна колискова.
В той момент, коли зникав сенсПотреби, щоб далі жити –Він, як скажений бойовий песХотів мене в пил розчинити!
Прибивав цвяхами до неба стелі,Змусив помічати справжнє горе.Тепер кожен раз стоючи на скелі –Я йому говорю:
Приспів:Привіт, Бог!Дякую, що ти в мене є, Бог!Дякую, що ми досі вдвох, Бог!Дякую, що ти так вирішив,І мене до неї пришив.
Даруй, БогНам освітлене зорями небо –І все, що сходить від Тебе;Збирає розгублене серце,Лікує рани душі.
Я з самого ранку дивлюсь Богу в очі,Як він народжує диво.Прозору безодню, дні і ночі;Сніг, спеку, вітер, хмари і зливу.
Де б я не був, у яку халепу не встряв –Він завжди за сім кроків попереду.Наші гріхи на себе прийняв,Ми листя від одного дерева.
Йому в проханні ніяк не відмовиш,Такого просто впізнати на осліп.Осушує моря, перевертає гори,Має всесвітній досвід.
Коли каже собі годі йти, по воді пірнає,І що приховано в мені далеко в глибиніКраще за мене знає.
Приспів [x2]